Екскурсії - місто Броди
Місто Трускавець курорт » Екскурсії Трускавець курорт, Закарпаття, Карпати » Місто Броди
Місто Броди - центр Бродівського району. Розташоване в північно-східній частині Львівської області над річкою Суховилкою, що впадає в р. Стир, за 93 км від Львова.
Історія виникнення цього міста є дуже різноманітною і цікавою.
Назва міста Броди походить, від того, що місто Броди розташоване на шляху перетинів двох річок з непрохідними болотистими заплавами. тому переправа через них проходила вдвох чітко визначених місцях - бродах.
Перша згадка про Броди у історичних джерелах була у XI ст.
На території Бродівського району знайдено досить значну кількість археологічних пам'яток з крем'яних виробів, які датуються добою пізнього палеоліту (40-11 тисяч років від наших днів). Особливо багато їх в басейнах річок Ікви й Суховилки.
Різке збільшення кількості населення та значне освоєння території Бродівщини припадає на першу половину 1 тис. до н. е. Воно пов'язане з життям племен Висоцької культури ( назва походить від села Висоцьке) XI-VI ст. до н.е. Племена цієї культури досить густо заселяли південно-східну частину Львівщини. Певним демографічним та історичним центром Висоцької людності була центральна частина Бродівщини: околиці Ясенова, Лугового, Конюшкова, Висоцька та ін. Можливо, що саме тут вони створили стабільні племінні та соціально-економічні структури. Це був період найвищого піднесення Бродівщини, її своєрідний "золотий вік" під кінець первісної епохи.
Особливо густо територія Бродівщини заселялася у слов'янські та давньоруські часи. Пам'ятки цього часу виявлені в околицях Бродів, Підкаменя, сіл Дудина, Попівців, Накваші, Лугового, Пеняк, Голоскович, Заболотців, Лешнева і т. д. Найважливішою пам'яткою з них є городище Пліснесько в с. Підгірцях. Воно згадується в літописі під 1188 і 1233 роками та у "Слові о полку Ігоревім". Масове заселення Бродівщини було зумовлене вигідним географічним розташуванням району. Він розташований на перехресті важливих стародавніх шляхів. Через Перемиль (30 км на північ від Бродів) проходив один з найважливіших в часи Київської Русі шляхів, який з'єднував місто Володимир з Києвом. У Перемилі від цього шляху виходило відгалуження, яке йшло через Броди, Пліснеськ, далі на Галич і до прикарпатських солеварень.
У 1241 році територія краю була спустошена татарськими ордами хана Батия.
У середині XIV ст. між польськими і литовськими феодалами почалася боротьба за волинські землі (до яких входила Бродівщина).
В кінці XV ст. Бродівщину остаточно захопила шляхетська Польща. З цього часу Броди ідовколишні населені пункти належали магнатським родинам Сенінських, Каменецьких, Жолкевських, Конєцпольських, Собеських, Потоцьких та іншим. В період 30 - 40-их років XVII ст. на кошти великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського, під керівництвом архітектора Андреа дель Акви, за проектом французького інженера Боплана, будуються Бродівський та Підгорецький замки, які збереглися до наших днів і є архітектурними пам'ятками державного значення. В період національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького козацькі війська підтримані селянами з навколишніх сіл захопили місто Броди та впродовж 8 тижнів тримали в облозі Бродівський замок. Напередодні Берестецької битви на території Бродівщини відбулося ряд сутичок між козацькими і польськими військами. З того часу походить козацька могила біля с.Шнирів.
Після трьох поділів Польщі Бродівщина відійшла до Австрійської імперії(з 1867 - Австро-Угорщина). Броди, як прикордонний пункт (між Росією і Австрією), отримало статус "вільного торгового міста". Впродовж 1779-1880 це місто було одним з найбільших населених пунктів в Галичині (після Львова). Товарообіг Бродів в деяких роках перевищував товарообіг Галичини разом із Львовом. Місто називали "складом товарів Заходу і Сходу", "Трієстом на суходолі". Через великий відсоток єврейського населення (близько 70%) за Бродами закріпилася ще одна назва "Галицький Єрусалим". Розвиток торгівлі не сприяв промисловому розвитку краю і лише після скасування вільноторгового привілею відбувається переорієнтація економіки, розвиваються промислові підприємства.
У 1866 році як адміністративну одиницю утворено Бродівський повіт.
Перша світова війна (1914-1918рр.) принесла на Бродівщину великі спустошення і руйнування. Це було зумовлено тим, що починаючи з перших днів війни на австро-російському фронті (6 серпня 1914р.), ця територія майже повністю перебувала в зоні бойових дій. Фронтова лінія тричі переходила через територію Бродівського повіту: на початку серпня 1914, у червні 1915 і липні 1916 років.
У 1919 - 1939 роках Бродівський повіт належав до Тернопільського воєводства. У міжвоєнний період тут виникає цілий ряд українських товариств, організацій і кооперативів. Найактивнішим культурно-просвітницьким товариством була філія "Просвіти", яка відновила свою діяльність у Бродах 11 вересня 1922року. За короткий час у більшості сіл Бродівського повіту були організовані читальні "Просвіти", які гуртували навколо себе велику кількість селян. Великою популярністю користувалися також інші національні товариства: "Союз українок", "Рідна школа", "Міщанське братство", товариство українських студентів "Смолоскип", спортивно-пожежне товариство "Луг", український спортивний клуб "Богун". Окрім культурно-просвітницького життя на Бродівщині активно розвивалися господарські товариства, спілки і кооперативи. Такими являлися товариство "Сільський господар", районові молочарні, кооператив "Сила" і т. д.
У вересні 1939р. Червона Армія зайняла Західну Україну. Польська влада була повалена, але на зміну одному окупаційному режиму прийшов інший, ще більш жорстокий. Всупереч обіцянкам, почалася активна антинаціональна і атеїстична політика. Усяке політично-національне життя придушувалося силою.
Перший удар був спрямований проти провідних діячів українських організацій і товариств. Закривались читальні і бібліотеки, перестали виходити популярні часописи і журнали. Наприкінці 1939р. почалися арешти бродівчан, які вели роботу або були активними членами в "Просвіті", "Лугах", "Союзі українок", "Рідній школі" і т. д.
Колективізація 1940 року принесла нові жертви, переважно із селян. Йшла так звана боротьба з куркулями, а насправді - фізичне знищення господаря, селянина, пограбування села. Одночасно з арештами розпочалися масові вивезення на Сибір. За цей короткий час 1939 -1941рр. радянська влада встигла показати методи свого владарювання: це розкуркулення, арешти і виселення, під час вступу - повний розгул терору, після якого залишилися численні братські могили і гори понівечених трупів у тюрмах Львова, Дрогобича, Золочева та багатьох інших міст.
22 червня 1941р. розпочалася радянсько-німецька війна. Під Бродами відбулася велика танкова битва відома в історії як танкова битва в районі Луцьк - Дубно - Броди. З перших днів окупації фашистська адміністрація розпочала репресії проти єврейського населення. У Бродах створюється "гетто". У 1943р. всі його мешканці були розстріляні. Декілька тисяч жителів району вивезені на примусові роботи Німеччину.
Національне життя на Бродівщині гуртувалося навколо створеного восени 1941р. Українського допомогового комітету(УДК). Єдиними дозволеними організаціями були Українські Освітні Товариства (УОТ), які перебрали функції передвоєнних читалень "Просвіти", гуртків "Рідної школи" та ін.
Восени 1942р. організовуються військові вишколи членів ОУН на Бродівщині в околицях Корсова і Комарівки, Боратина, Черниці, біля Жаркова, Голубиці, Чепелів і Пеняків.
В південних районах Бродівщини організовуються польські озброєні боївки. Польські села нерідко служили базами для більшовицьких партизанів. Внаслідок більшовицької агітації між українським та польським населенням складаються напружені відносини, які згодом переросли у кровопролитну ворожнечу.
З початку весни 1944р. воєнні дії розгорнулися на території Бродівського району, де протягом чотирьох місяців знаходилася лінія фронту. Радянська армія готувалася нанести рішучий удар, ціллю якого було визволення Львова. Цей наступ отримав назву Львівсько-Сандомирської операції.
З початком липня 1944р., коли здеморалізовані німецькі частини ледь стримували натиск радянських військ, під Броди було перекинуто Українську дивізію СС "Галичина". Сформована в 1943р. з українців-галичан, дивізія пройшла вишкільний курс в Ногаймері. Підпорядкована 13 танковому корпусові вона зайняла найбільш небезпечну ділянку фронту на лінії Монастирок-Ражнів-Голосковичі-Суходоли-Пониква. В результаті кровопролитних боїв вона разом з вісьмома німецькими дивізіями потрапила в оточення, так званий "Бродівський котел". Дивізія "Галичина" понесла великі втрати. Тільки одній четвертій частині її складу вдалося вирватися з оточення під Білим Каменем на Золочівщині.
Після завершення війни на Бродівщині встановлюється радянська влада. Внаслідок радянсько-польського договору про співробітництво з Бродівського повіту на бувші німецькі землі Польщі переселено майже всіх поляків.
Переважна більшість чоловічого населення була мобілізована в радянську армію. Активними темпами розпочалася колективізація на селі. За зв'язок з українським підпіллям та невиконання продзобов'язань значна кількість населення Бродівщини була піддана репресіям.
Брідська земля внесла значний вклад у національно-визвольну боротьбу 1940-50-их років. Уродженцями краю були заступник голови Генерального Секретаріату УГВР, ідеолог Петро Федун ("Полтава"), окружний провідник Буковини Юліан Матвіїв ("Недобитий"), командир ТВ "Золочівщина" Григорій Котельницький ("Шугай"), командир охоронної боївки генерала УПА Романа Шухевича Михайло Заяць ("Зенко", "Влодко") та багато інших відомих чи менш відомих діячів ОУН та вояків УПА, які віддали своє життя за Українську Державу.
Остання повстанська боївка на Бродівщині загинула 23 квітні 1954р. у с.Лукаші в бою із відділом МДБ. Ім'я останнього повстанця, який загинув на території Бродівщини 20 жовтня 1954р. у с.Нем'яч, Дубина Василь Прокопович ("Вогник"), бойовик Золочівського надрайонного провідника "Лимана".
Визначні місця Бродівського району
На території Бродівського району знаходяться 24 пам'ятки архітектури державного та 48 місцевого значення.
Серед них слід відзначити в Бродах: залишки замку 1630-1635рр. збудованого відомим французьким архітектором Гійомом Левассером де Бопланом на кошти тодішнього власника міста, великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського. З цього часу в місті збереглась частина оборонного валу. Окремий інтерес представляють храмові споруди Бродів: церкви Воздвиження Чесного Хреста( колишній костел, збудований близько 1660р.), Різдва Пресвятої Богородиці(XVII-XVIII ст.), Святого Юра (XVII-XVIII ст.), Святої Трійці (сер. XVIII ст.). З історією єврейської культури пов'язані: руїна синагоги (сер. XVIII ст.) та єврейське кладовище (знаходиться в північній частині міста). В Бродах збережена також планувальна структура, яка дозволяє віднести наше місто до так званих "ідеальних міст", які розбудовувалися в пізньосередньовічній Європі. В місті збереглися оригінальні кам'яниці XVII-XXст.
На території району відомими архітектурними комплексами є підгорецький замок та оборонний монастир в Підкамені.
Підгорецький замок будувався у 1635-1640рр. архітектором Бопланом як літня резиденція Станіслава Конєцпольського. Він вважається однією з най унікальніших пам'яток європейського мистецтва. До замкового комплексу входять: костел, заїжджий двір з сонячним годинником та замковий парк. Неподалік від замку знаходиться дерев'яна церква св. Михайла XVIII ст. та 400-літня липа.
На хуторі Пліснисько, який є частиною села Підгірці, розташована унікальна пам'ятка археології Плісницьке городище - місце локалізації давньоруського міста з однойменною назвою. Поруч городища знаходиться Василіанський монастир XVII-XVIII ст.
Селище Підкамінь славиться своїм оборонним монастирем збудованим в XVII-XVIIIст., який належав чернечому ордену о. домініканців. В архітектурний комплекс монастиря входять: споруда костелу, монастирські келії, оборонні мури та бастіони, коринфська колона зі статуєю Богородиці. В самому селищі знаходиться ряд цікавих каплиць. На цвинтарі збереглася частина надгробків на могилах о. домініканців.
Унікальною пам'яткою природи, яка знаходиться в с. Підкамінь є 17-ти метровий камінь - залишок морського рифу, який утворився бл. 25 млн. років тому в результаті геологічних змін земної поверхні.
В напрямку м. Берестечка збереглось ряд цікавих пам'яток: це зокрема дерев'яний костел 1930х років в с. Язлівчик, палац графів Потоцьких XVIIIст. в с. Конюшків, козацькі могили 1651р. біля с. Шнирів, оборонні вали та руїни костелу кол. Бернардинського монастиря в с. Лешнів.
З пам'яток природи інтерес представляють три озера, так звані "Голубі вікна", що знаходяться на дорозі Ясенів-Жарків та скеля "Триніг" поблизу сіл Черниця та Переліски.
Пам'ятки архітектури, які слід відзначити:
- Земляний оборонний вал XVII ст.;
- Залишки двох п‘ятикутних бастіонів;
- Фортеця (Бродівський замок), вул. Шкільна. Довший час замок займала військова частина, що вкрай негативно позначилося на стані пам‘ятки. Зараз все стоїть запущене — як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами;
- Палац Потоцьких розташований у центрі замкового подвір‘я; досить скромна в архітектурному плані двоповерхова споруда з бічними ризалітами. Побудований з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Зараз в приміщені палацу навчаються 5-7 класи ЗОШ № 3, знаходиться районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею;
- Урочище «Заставки» — місце давньоруського літописного міста (про нього згадує Орест Мацюк);
- Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці XVII-XVIII ст. Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм св. Миколая у Львові;
- Троїцька церква з дзвіницею (1726);
- Церква Святої Трійці (1744 - 1750 рр.);
- Церква св. Юра XVI—XVII століть з високохудожнім іконостасом в стилі рококо;
- Парафіяльний костел (1596) в стилі ренесанс;
- Руїна Великої Синагоги (1742);
- Гімназія;
- Колишній будинок "Сокола";
- Торгово-промислова палата XIX ст.;
- Будівля колишнього Празького банку;
- Цісарсько-королівське повітове староство (кін. XVIII - поч.ХХ ст.), в стінах якого нині знаходиться Бродівський історико-краєзнавчий музей;
- Палац Тишкевичів;
- Палац Шмідта;
- Колишні готелі "Брістоль" та "Європа";
- Будинок австрійського повітового суду (Бродівський педагогічний коледж ім. М. Шашкевича);
- Архітектурні ансаблі вулиці Золотої та Майдану Свободи;
- Бродівський міський цвинтар;
- "Новий" єврейський цвинтар(ХІХ - першої пол. ХХ ст.).
Визначні діячі бродівського краю
З Бродівщиною пов'язані імена багатьох видатних людей, таких як:
- Юзеф Коженьовський (1797-1863) - відомий польський письменник-романтик і педагог. Народився на Старих Бродах.
- Яків Головацький (1814-1888) - вчений, літератор, один із членів "Руської трійці". Народився в селі Чепелі на Бродівщині.
- Тимофій Бордуляк (1863-1936) - священик, учитель і письменник. Народився у с. Бордуляки Бродівського повіту.
- Іван Труш (1869-1941) - видатний художник і публіцист. Народився у с. Висоцько. Івана Труша вважають майстром ліричного пейзажу, автор серії портретів діячів української культури (І. Франка, Лесі Українки, М.Лисенка)
- Мирон Тарнавський (1869-1938) - генерал-четар, командуючий Українською Галицькою армією. Народився у с. Барилові Бродівського повіту (нині с.Барилів Радехівського району). Випускник Бродівської гімназії. Від 1921р. і до кінця життя проживав в с. Черниця на Бродівщині.
- Василь Щурат (1871-1948) - український поет, літературознавець, вчений та громадський діяч. З 1901 по 1907рр. викладав українську мову і літературу у Бродівський гімназії.
- Йосип Застирець (1873-1943) - український письменник, вчений, громадський діяч. Народився на х.Романці - присілку с. Конюшків.
- Іван Созанський (1881-1911) - професор української мови у Бродській гімназії, історик, автор праці "З минувшини міста Бродів".
- Микола Федюк (1885-1962) - український художник, педагог, уродженець с.Голубиця.
- Михайло Осадца (1889-1941) - професор Бродівської гімназії, катехит, композитор, засновник і диригент хору "Боян"(1925). З 1921 по 1939 рр. працював у Бродівській гімназії.
- Володимир Хронович (1890-1973) - український дитячий письменник. Народився в Бродах.
- Йозеф Рот (1894-1939) - австрійський письменник. Народився у м. Броди. Випускник Бродівської гімназії.
- Олександр Вислоцький (1897-1941) - сотник Січових Стрільців (київських), активний громадський діяч краю, голова повітового товариства "Луг", посол до польського сейму, засновник газети "Брідські вісті". Проживав у с. Гаї Дітковецькі. Закатований органами НКВС в період першої більшовицької окупації Західної України.
- Леопольд Бучковський (1905-1989) - відомий польський письменник, художник, різьбяр. Народився в с. Накваша.
- Микола Туркевич (1912-1989) - видатний український вчений у галузі хімії і фармації, доктор технічних і фармацевтичних наук, професор. Народився в с. Пониква на Бродівщині.
- Василь Ящун (1915-2001) - науковець, професор, перекладач, поет, який проживав у м. Пітсбург (США), народився в с. Шнирів Бродівського району.
- Петро Федун (Полтава) (1919-1951) - заступник голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, ідеолог УПА. Автор ряду публіцистичних та пропагандистських праць. Народився в с. Шнирів на Бродівщині. Загинув у грудні 1951року в околицях с. Журавна на Івано-Франківщині.
За основу взято роботу: Матеріалів підготовлених
Бродівським історико-краєзнавчим музеєм
Бродівським історико-краєзнавчим музеєм
Особлива подяка: Сайту міста Броди
Місто Трускавець курорт » Екскурсії Трускавець курорт, Закарпаття, Карпати » Місто Броди
Теги: |