Трускавець, Трускавецькурорт

Карпати - це один з найбільш мальовничих куточків України. Щорічно він привертає тисячі туристів з різних регіонів держави, з сусідніх держав. Вони їдуть сюди, щоб оглядати мальовничі пейзажі, вдихати цілюще гірське повітря, пити мінеральну і звичайну воду з чистих джерел і потоків. Їх приваблює також намагання наблизитися до первозданної природи, перевірити себе на витривалість на стрімких схилах, підкорити нові вершини, відчути руку справжнього друга під час випробувань. Серед мандрівників, що прокладають шлях по карпатськими стежками, - люди різного віку, роду занять, професій. Вони часто планують свій похід на основі розповідей друзів, описів маршрутів із Інтернету, книг, туристичних карт. Через недостатність інформації про особливості природи Карпатського краю вони не завжди оптимально визначають план маршруту, вдало вибирають об'єкти, на які варто звернути увагу. Завданням описам пішохідних маршрутів, є допомога починаючим мандрівникам у плануванні маршруту по Українським Карпатам. Оскільки найчастіше метою пішохідного походу по Українським Карпатам є вихід на певну вершину або гірський масив, то важливо перш за все обрати найбільш зручний під'їзд транспортом до початкової і кінцевої точок сходження. I, при цьому, слід враховувати, з одного боку, щоб точка початку пішохідного маршруту була найближчою до мети, передбачала найменший підйом по вертикалі, з неї починалася надійна дорога або стежка. З іншого боку, варто враховувати, що маршрут виходу на вершину повинен бути також пізнавальним, тобто йти вздовж інших цікавих об'єктів (озер, водоспадів, полян або полонин, з яких відкриваються прекрасні пейзажі).

 

У більшості випадків вихід на пішохідну ділянку маршруту знаходиться автотрасі або залізничній станції або в одному з населених пунктів, тобто розрахований на під'їзд громадським транспортом. Однак, якщо до початку виходу досить далеко (4 км і більше), а до нього веде проїжджаючи ґрунтова дорога, не представляє суттєвої пізнавального інтересу, то тоді краще скористатися спеціально замовленим автотранспортом. Це забезпечить економію сил і часу. Те ж стосується і виїзду з кінцевої точки пішохідного маршруту. Існує здебільшого два можливі варіанти маршруту з точки виходу. Перший - це похід по дорозі, яка проходить вздовж долини річки і поступово піднімається на вододіл в його найнижчому місці (перевалі). Другий варіант передбачає підйом на гребінь гірського хребта з точки виходу. Перевага першого варіанта в тому, що висота набирається плавно, без зайвих спусків вниз, уздовж доріг немає проблем з водою. Негативними сторонами його є те, що часто по шляху треба долати річки (іноді вбрід), болотисті ділянки, а також не завжди можна оглянути інші цікаві об'єкти. Перевага другого варіанту і те, що дорога проходить в основному по сухій стежці й па відкритих ділянках можна милуватися пейзажами. Однак, йдучи по вододільній частини острогу, часто доведеться підніматися на заліснену вершину, а потім знову спускатися, можливі проблеми з поповненням запасів води. Маршрут найкраще планувати добре проторенній і позначеній на карті дорозі або стежці. Однак, на жаль, не всі стежки вказані на нових картах, а з іншого боку - не всі, відмічені на карті, сьогодні реально існують. Зокрема, не завжди відтворені мисливські стежки, так звані райштоки, прокладені на схилах гір і хребтів. Майже завжди вони тягнуться горизонтально або у вигляді серпантину на висоті декількох сотень метрів нижче верхньої межі лісу.