Трускавець, Трускавецькурорт

Парк міста курорту Трускавець розташований у центрі міста, у долині ріки Воротище, що впадає в притоку річки Тисьмениця – річку Солониця. З площі Січових Стрільців у парк веде бульвар Торосевича. На схилах річки наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. закладений міський курортний парк.

Парк міста Трускавець почав формуватися в 1895 - 1907 рр. У 1895 - 1903 рр. прокладено і засипано гравієм 14 кілометрів нових стежок для прогулянок відпочивальників. Стежки провадили від центральної вулиці Трускавця, що йшла на Дрогобич, уздовж урочищ Баньки, Липки і Городище аж до джерело Софії, сполучалися з новою окружною алеєю вздовж потоку Воротище через так званий Кам’яний горб (урочище) і з’єднувалися з алеєю, що вела до джерела Марії з Городища. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. над усіма джерелами мінеральних вод Трускавецькурорту у лісопарку були збудовані надкаптажні будинки, деякі збереглися дотепер.

 

На одній з терас лісопарку, біля джерела Марії, було закладено новий сквер „Адамівка”, названий так на честь графа Адама Сапєги. Близько 1897 р. поблизу джерела „Марія” на місці давньої прогулянкової галереї побудована нова за проектом львівського архітектора Владислава Галіцького. У 1908 р. транспортний рух був перенесений з центральної частини курорту біля міського парку на нову окружну дорогу.

 

За рахунок звільненої площі старої вулиці, що проходила через центр Трускавця, було розширено територію парку. Тоді ж відповідно до регуляційного плану і завдяки доброму смаку та вмінню садівника Юзефа Яблонського, на місці старого лісопарку в Трускавці закладений новий англійський, пейзажний за стилем парк площею 3,5 га, розбитий на чотирьох терасах. У парку тоді було висаджено дуби, ясени, смереки, пірамідальні тополі. З Італії привезена і акліматизована Веймутова сосна; з Північної Америки – платан-оксиденталіс, оцтове дерево, самшит, катальпа. Деякі з цих цінних дерев збереглися дотепер. З місцевих порід дерев у парку сьогодні ростуть дуб, ясен, граб, береза, явір, липа, берест, смерека, дика груша та дика яблуня. В 1910-х рр. пропозиції щодо розпланування парку подав також ландшафтний архітектор Владислав Кубік.