Трускавець, Трускавецькурорт

Знаменитими село Гошів в Долинському районі Івано-Франківської області та Гошівський католицький монастир на Ясній горі зробила на початку XVIII століття чудотворна ікона Божої матері, що належить місцевому багатому шляхтичу Гошовському. Під час великої пожежі в маєтку вціліли тільки ікона і стіна, на якій вона висіла. У 1836 році ікона почала світитися, а коли світло зникло - з очей Божої матері потекли сльози. Господар маєтку шляхтич Гошовський побоявся далі зберігати чудову ікону вдома і подарував її монастирю. А слідом віддав туди ж частину свого майна та доходів. На честь жертводавця монастир назвали Гошівському. 

Зараз у монастирі є тільки дві копії чудотворної ікони. Оригінал пропав у 50-х роках минулого століття. Коли стали закривати католицькі храми, священики замурували ікону в стіну церкви, але працівники НКВС її відшукали. Чудотворна ікона, стверджує нинішній настоятель монастиря, до цих пір зберігається в катівнях КДБ чи то Росії, чи то Україна. Де саме, ченці не знають. Після ліквідації монастиря в приміщеннях зберігали хімічні речовини. Поступово храм прийшов у повний занепад. 

Історичні стильові особливості, архітектоніка внутрішнього храмового простору й вочевидь побажання замовників зумовили художньо-пластичне вирішення храму Гошівського монастиря. Монументалісти добре вписалися у загальну пластичну схему збудованої в класицистичному стилі з елементами пізнього бароко будівлі. Молоді митці Ігор Леськів, Сергій Булко, Євген Хрущик та керівник групи Ігор Орищак оправдано бажаючи органічно доповнити загальний стильовий вираз історичної будівлі звернулись до традицій монументального мистецтва Львова періоду 30-х років кінця XVIII століття. Саме у той період у Львові набуло розквіту привнесене з Італії а згодом Австрії, Угорщини, Моравії та Чехії барокове церковне настінне малярство, прояви якого мали місце не лише в католицьких костелах а й в окремих греко-католицьких храмах Галичини.

Властиво у традиціях львівської школи ілюзіоністів вибудували загальну концепцію оздоблення Гошівського храму й художники дрогобицького об'єднання. В руслі формотворчих принципів “квадратуристів”, неперевершених майстрів архітектурної та орнаментальної декорації, на вертикалях стін, підпорах та склепіннях підпружних арок митці розмістили ряд ґрунтовно продуманих канонічно узгоджених великомасштабних Новозавітних сцен. Емоційною піднесеністю, різнобарвним тріумфуючим забарвленням наповнені розміщені вгорі на стінах, поміж прорізами чотирьох вікон овальної в плані головної нави храму, композиції “Різдво Богородиці” (південна стіна), “Різдво Христове” (північна стіна). 

Відродження монастиря почалося в самому початку 90-х. Майже п'ять років пішло у німців на реставраційні роботи. За рік реставрували п'ять великих полотен XVIII століття, створили п'ятнадцять картин. Електронні дзвони Гошівського монастиря - єдині на Україну. Зараз у монастирі живуть 14 послушників. Взимку вони більше відпочивають, зате з настанням весни і до осені починаються жаркі дні - в монастир, за словами його настоятеля, спрямовуються паломники зі всієї Європи.