Анафілаксія : Анафилаксия : Anaphylaxis
|
Місто Трускавець курорт » Медичний довідник захворювань (Медична енциклопедія) » Медичний довідник захворювань - літера А - Медична енциклопедія » Анафілаксія |
Анафілаксія або анафілактичний шок - це алергічна реакція негайного типу, при якому виникає стан різко підвищеної чутливості організму, що розвивається при повторному введенні чужорідних білків і сироваток, медикаментів, при укусі перетинокрилих. Одне з найбільш грізних ускладнень лікарської алергії, закінчується приблизно в 10-20% випадків летально.
Швидкість виникнення анафілактичного шоку - від кількох секунд або хвилин до 2 годин, від початку контакту з алергеном. У розвитку анафілактичної реакції у хворих з високим ступенем сенсибілізації ні доза, ні спосіб введення алергену не грають вирішальної ролі. Однак більша доза препарату збільшує тяжкість і тривалість перебігу шоку. Термін був введений французьким фізіологом Шарлем Ріше, який в 1913 році за дослідження анафілаксії отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини.
Причини анафілактичного шоку
Анафілактичний шок часто спостерігається при терапевтичному та діагностичному втручанні, а також, при застосуванні ліків (пеніциліну і його аналогів, стрептоміцину, вітаміну B1, амідопірину, анальгіну, новокаїну), імунних сироваток, йодовмісних рентгеноконтрастних речовин, при нашкірному тестуванні і проведенні гіпосенсибілізуючої терапії за допомогою алергенів, при помилках переливання крові, кровозамінників тощо.
В основі патогенезу лежить реакція гіперчутливості негайного типу. Загальна і найбільш істотна ознака шоку - гостро наступаюче зменшення кровотоку з порушенням периферичного, а потім і центрального кровообігу під впливом гістаміну та інших медіаторів, що рясно секретується клітинами. Шкірні покриви стають холодними, вологими і цианотично-блідими. У зв'язку зі зменшенням кровотоку в головному мозку та інших органах, з'являються неспокій, затемнення свідомості, задишка, порушується сечовиділення.
Симптоми анафілактичного шоку
Першим симптомом, або навіть передвісником розвитку анафілактичного шоку, є різко виражена місцева реакція в місці попадання алергену в організм - незвично різкий біль, сильний набряк, припухлість і почервоніння в місці укусу комахи або ін'єкції лікарського препарату. Сильний свербіж шкіри, швидко поширюється по всій шкірі (генералізований свербіж). При прийомі алергену всередину першим симптомом може бути різкий біль у животі, нудота і блювота, набряк порожнини рота і гортані.
Швидко приєднується виражений набряк гортані, бронхоспазм і ларингоспазм, що призводять до різкого затруднення дихання. Затруднення дихання призводить до розвитку прискореного, галасливого, хрипкого («астматичного») дихання. Розвивається гіпоксія. Хворий сильно блідне, губи і видимі слизові оболонки, а також дистальні кінці кінцівок (пальці) можуть стати ціанотичними (синюшними). У хворого з анафілактичним шоком різко падає артеріальний тиск і розвивається колапс. Хворий може втратити свідомість або впасти в непритомність.
Анафілактичний шок розвивається дуже швидко і може призвести до смерті протягом декількох хвилин або годин після попадання алергену в організм.
Лікування анафілактичного шоку
Першим заходом при анафілактичному шоці повинно бути термінове введення адреналіну - 0.2-0.5 мл 0,1% розчину підшкірно або, краще, внутрішньовенно. Введення адреналіну можна повторювати до сумарної загальної дози 1-2 мл 0,1% розчину за короткий проміжок часу (кілька хвилин), але в будь-якому випадку вводити слід дрібними порціями. Надалі адреналін вводиться за потребою, з урахуванням його короткого періоду напіввиведення, орієнтуючись на артеріальний тиск, ЧСС, симптоми передозування (тремор, тахікардія, м'язові посмикування). Не можна передозувати адреналін, оскільки його метаболіти мають властивість погіршувати перебіг анафілактичного шоку і блокувати адренорецептори.
Слідом за адреналіном повинні вводитися глюкокортикоїди. При цьому слід знати, що дози глюкокортикоїдів, необхідні для купірування анафілактичного шоку, в десятки разів перевищують «фізіологічні» дозування і в багато разів - дози, що застосовуються для лікування хронічних запальних захворювань типу артритів. Типові дози глюкокортикоїдів, необхідні при анафілактичному шоці - це 1 «велика» ампула метилпреднізолону (як для пульс-терапії) по 500 мг (тобто 500 мг метилпреднізолону), або 5 ампул дексаметазону по 4 мг (20 мг), або 5 ампул преднізолону по 30 мг (150 мг). Менші дози малоефективні. Часом потрібні і дози більше вказаних вище - необхідна доза визначається тяжкістю стану хворого з анафілактичним шоком. Ефект глюкокортикоїдів, на відміну від адреналіну, настає не відразу, а через десятки хвилин чи кілька годин, але триває довше. Також показано введення антигістамінних препаратів з числа, що не знижують артеріальний тиск і не володіють високим власним алергенним потенціалом: 1-2 мл 1% димедролу або супрастину, тавегіл.
Не можна вводити дипразин - він, як і інші похідні фенотіазину, володіє значним власним алергенним потенціалом і, крім того, знижує і без того низький артеріальний тиск у хворого з анафілаксією. Згідно сучасним уявленням введення хлориду або глюконату кальцію, яке широко практикувалося раніше, не тільки протипоказано, але й здатне негативно позначитися на стані пацієнта.
Показано повільне внутрішньовенне введення 10-20 мл 2,4% розчину еуфіліну з метою зняття бронхоспазму, зменшення набряку легенів і полегшення дихання.
Хворого з анафілактичним шоком слід покласти в горизонтальне положення з опущеною або плоскою (не піднятою!) головою, для кращого кровопостачання мозку (враховуючи низький артеріальний тиск і низьку перфузію мозку). Налагодити інгаляцію кисню, внутрішньовенне крапельне введення фізіологічного розчину або іншого водно-сольового розчину для відновлення показників гемодинаміки і артеріального тиску.
Профілактика анафілактичного шоку
Профілактика розвитку анафілактичного шоку полягає насамперед в уникнення контактів з потенційними алергенами. Хворим з відомою алергією на що-небудь (ліки, їжу, укуси комах) будь-які препарати, що володіють високим потенціалом алергенним, слід або взагалі уникати призначати, або призначати з обережністю і тільки після підтвердження шкірними пробами факту відсутності алергії на конкретний препарат.
Місто Трускавець курорт » Медичний довідник захворювань (Медична енциклопедія) » Медичний довідник захворювань - літера А - Медична енциклопедія » Анафілаксія
Теги: |
